Новости



03.07.2020  Утилізація відходів на Харківщині. Чи є зміни?


Роздільний збір і подальша переробка сміття давно стали нормою в розвинених країнах світу. Як це відбувається  на Харківщині — розповіли експерти.

Утилізація відходів  на Харківщині. Чи є зміни?

 

У розвинених країнах світу роздільний збір і подальша переробка відходів давно стали нормою. Це зменшує забрудненість навколишнього середовища та є економічно вигідним. Крім того, екологічне поводження зі сміттям є обов’язковою умовою для вступу України до Європейського Союзу. 2017 року Верховна Рада навіть увела низку законопроєктів, покликаних стимулювати роздільний збір сміттєвих відходів та їхню подальшу переробку.  

Про те, що вже вдалося зробити на Харківщині, розповів  директор КП “Муніципальна компанія поводження з відходами” Юрій Суярко: 

 “Ми вже почали сортувати такі великогабаритні відходи, зокрема бетону та будівельні. Ми складаємо їх на окрему ділянку. Придбали подрібнювачі. Отриманий матеріал використовується як підсипка на дорогу. Окрему ділянку на полігоні має деревина. Гілки і пеньки — теж об’ємний вид відходів — подрібнюються, після чого використовуються як біодобавка у виробництві біогазу та сільськогосподарських добрив. Ми придбали та встановили спеціальні контейнери закритого типу для сортування сміття. Вони зменшують кількість шкідливих газів, що забруднюють атмосферу. Провели розʼяснювальну кампанію серед місцевих жителів. Ми роздрукували близько 50 тисяч спеціальних буклетів, що пояснюють, як правильно сортувати сміття”.

Практично, під час роздільного збору сміття вдається переробити до 70% пластикових і металевих відходів та 100% скла. Тоді як при загальному зборі, де сортування проходить безпосередньо на полігоні, вдається відсортувати і переробити лише 12% пластику й металу.

Утім, не весь пластик придатний для подальшої переробки. Екологиня і координаторка кампанії Plastic free July Анна Прокаєва розповідає, що “компанія Plastic free July виступає проти такого пластику, який фактично є сміттям. Окрім високоліквідного пластику, який вигідно збирати і переробляти, існує велика кількість одноразового пластикового покривання. Наприклад, у супермаркетах переважно використовують одноразове покривання, яке не дуже вигідно збирати і не вийде продати. Стаканчики з-під йогуртів, одноразовий посуд і решта сміття такого типу — усе йде на звалище на полігон і складає основний прошарок сміття. Covid-19  погіршує ситуацію і в цій сфері — люди бояться заразитися і перейшли на одноразовий посуд, одноразові маски та рукавички, які фактично неможливо переробити”. 

Для боротьби з такими відходами Анна Прокаєва пропонує долучитися до кампанії “Липень без пластику” (Plastic free July). Її суть полягає в тому, щоб на місяць відмовитися від використання пластику взагалі. На думку екологині, це значно поліпшить ситуацію, адже звичка, як відомо, формується за 21 день. Тож може населення, проживши таким чином місяць, зрозуміє, що без пластику жити не складніше, і в такий спосіб допоможе екології.

Утім, варто визнати, що в Харкові боротьба за екологію тільки починається. Роздільний збір відходів є скоріше винятком, ніж загальною практикою. 

Юрій Суярко розповів про такі подальші дії: “У Харкові проходить багато змін щодо політики утилізації відходів. Це й будівництво нового полігону, який повністю відповідає всім екологічним європейським нормам, і будівництво сортувальної лінії. Ми зможемо сортувати відходи і цінні відходи продавати й пускати в обіг. Також ми плануємо значно збільшити кількість контейнерів для роздрібного збору відходів”.

Тішить одне, за словами пана Суярка і пані Прокаєвої, люди позитивно реагують на їхню діяльність і готові приєднатися до екологічних ініціатив. Залишається лише чекати, коли вирішиться питання з фінансами, аби здійснити масову закупівлю та встановлення контейнерів.

 


← Вернуться обратно