Новости



21.05.2020  Соціалізація під час виходу з карантину: тільки без паніки!


Чому ми навчалися за період карантину, як побороти дискомфорт під час перебування на вулиці після двох місяців самоізоляції та не стати соціофобом - читайте далі.
Соціалізація під час виходу з карантину: тільки без паніки!

 

Україна поступово почала виходити з карантину. З 11 травня вже можна відвідувати парки, сквери, зони відпочинку, лісопаркові та прибережні зони, літні майданчики у закладах громадського харчування, музеї, бібліотеки, салони краси, гуляти на дитячих і спортивних майданчиках. Для більшості людей послаблення карантину, як ковток свіжого повітря. Майже у прямому сенсі цього слова. Адже ті, хто дотримувалися всіх правил самоізоляції, нарешті, отримали можливість вийти з дому, прогулятися містом, випити кави за столиком улюбленого закладу чи просто зустрітися з друзями в режимі офлайн. Проте інша частина населення, отримавши дозвіл на мінімальні «соціальні блага», з побоюванням ставиться до всього, що відбувається навколо, та не спішить виходити з дому.

Адаптація в умовах карантину та вихід із нього

 

Пандемія, безсумнівно, змусила більшість населення вийти із зони комфорту й адаптуватися до певних обмежень. Якщо в межах будинку ви відчуваєте себе комфортно, то подякуйте власному організму. Саме завдяки його пластичності й адаптивним можливостям ми легко пристосовуємося до змін у житті.

На деяких українців карантин вплинув позитивно: вони задовільнили свої базові потреби, почали пізнавати себе та близьких, знайшли час на навчання та хобі. Скоріше за все, деякі корисні речі вже стали звичкою і будуть застосовуватися навіть після його закінчення.

Крім переваг, на жаль, карантин та самоізоляція мають і негативні наслідки, особливо це пов’язано з психологічним станом людей, їх реакцією на стресові події. Провідні психологи та науковці вважають, що наслідки карантину проявлятимуться ще протягом декількох років. У багатьох може з’явитися посттравматичний розлад, розгубленість, тривога та гнів. Прогнозується збільшення кількості звернень до лікарів із депресією, безсонням, емоційним виснаженням і дратівливістю.

Якщо ви відчуваєте дискомфорт та вищезазначені симптоми, не соромтеся просити допомоги. Українці можуть звернутися до Віртуальноїплатформи емоційної підтримки Моніторингового центру КМДА з протидії COVID-19. Також психологічну підтримку пропонує проєкт “Супергерої чотирьох стін”. А Харківський політехнічний інститут, наприклад, створив безкоштовну службу соціально-психологічної допомоги.

Поступово, але впевнено повернутися до звичного життя

 

Тим, хто раніше мав соціальні фобії чи труднощі у спілкування з іншими людьми, може бути складно повернутися до звичайного життя після двох місяців самоізоляції. Здається, навіть найкомунікабельніші з нас, під час зустрічей на вулиці, ще довго не зможуть звільнитися від думки: «Тільки не чіпайте мене руками!».

Важливо повертатися до нормального ритму поступово. Це також допоможе нашому організму адаптуватися до старого життя з новими реаліями. Потрібно в повній мірі оцінити свої цілі та можливості, прислухатися до емоційного стану. Виходити з карантину буде простіше, якщо не братися за всі справи одночасно, намагаючись надолужити згаяне, а розпочати з маленьких кроків, поступово збільшуючи темп. Окрім численних утрат, які завдав карантин, кожен із нас здобув новий досвід, який так важливо не втратити на новому етапі нашого життя.

Не дайте фінансовим труднощам зламати вас

 

Із початком карантину більшість людей втратила можливість працювати. Дехто пристосувався до нових умов і знайшов вихід у дистанційній роботі, а хтось був змушений пошкребти по засіках, щоб пережити карантин. Наприклад, у Харкові з початком карантину, судячи з кількості звернень громадян до центрів зайнятості, темп зростання безробіття збільшився вдвічі

За статистикою, з березня майже половина опитаних українців (45 %) не мала жодних заощаджень. Третині респондентів (30 %) накопичених грошей вистачило б лише на місяць. Звичайно, такі труднощі негативно впливають на емоційний стан і поширюють паніку. Для того, що вийти з цієї кризи, необхідно визначити можливості позитивного впливу на ситуацію, якщо є така ймовірність. Дії з вирішення проблеми значно знижують рівень тривоги. Важливо зосередитися на реальних труднощах, якщо такі існують, і на механізмах їхнього вирішення, не забігаючи в тривожних думках у майбутнє. На початку карантину ми вчилися, як бути в ньому, як правильного його розпочати, тепер перед нами стоїть не менш важливе завдання: як підтримати себе в період послаблення карантину, щоб не травмуватися й пройти цей процес свідомо?

Найбільше зміниться малий та середній бізнес, тому саме там потрібно буде працювати над психологічним кліматом. Найголовніше – прийняти кризу, як факт реальності, та працювати, поступово пристосовуючись до нових реалій. Люди, які не задіяні у сферах малого й середнього бізнесу, зможуть повернутися до попереднього ритму життя вже в найближчі 2–3 місяці.

Вихід із карантину – це тривалий процес. Прокинувшись одного дня, ви не почуєте новину, що всі заборони зняті, тому не зможете швидко адаптуватися до вільного життя і забути про елементарні норми безпеки. Але карантин – це ще й можливості (усвідомити, переоцінити, набути, пропрацювати). Варто лише прислухатися до себе і берегти власне здоров’я.

Дар"я Левченко


← Вернуться обратно