Ігри Нескорених: братерський дух та підтримка - незмінні ключі до перемоги



Ігри Нескорених: братерський дух та підтримка - незмінні ключі до перемоги

Вперше поглянувши на майора, старшого помічника начальника відділу кадрів Національної академії Національної гвардії України Сергія Наумова, помічаєш бездоганну військову виправку, а вислухавши його історію, розумієш, що все набагато глибше.

 

«На долю покладайся, але й про себе не забувай», - впевнений Сергій.

Серйозно займатися спортом Сергій почав, ще будучи курсантом Військового інституту внутрішніх військ (сьогодні це Національна академія Національної гвардії України – авт.). Під час навчання неодноразово брав участь у складі збірної інституту у змаганнях із самбо, дзюдо, рукопашного бою, згодом став кандидатом у майстри спорту. Після завершення навчання залишився працювати в батальйоні забезпечення навчального процесу Академії. А в квітні 2014 року Сергія було призвано для проходження служби в зоні АТО, саме там він побачив справжнє обличчя війни.

 «Істинне обличчя війни – це зруйнований світ, де повно горя та спустошення, - зауважує Сергій. - Найжахливіше те, що саме перебуваючи на окупованому Сході України, починаєш розуміти всю силу мирного неба, бо там згадка про нього, наче болюча мрія»

Сергій Наумов проходив службу на блокпостах спочатку поблизу міста Ізюм, потім у Слов’янську, а далі на блокпостах Луганської області. Це був період початку збройного протистояння. Офіцер досі згадує з болем у душі момент, коли вони вперше зайшли до Слов’янська.

 «Коли бачиш спустошеність міста, з людей нікого немає, навкруги моторошна тиша, дороги перегороджені бетонними блоками та всюди обстріляні будівлі, - розповідає військовий, - то розумієш всю жахливу силу війни».

Під час перебування в зоні АТО, Сергій свідомо не говорив рідним де знаходиться. З особливою вдячністю згадує про волонтерів, а ще про колективний дух підтримки, який додавав сил для подальшого виконання завдань. А от 27 вересня 2014 року назавжди залишиться для Сергія днем, який кривавою міткою врізається в пам’ять. Осколкове ураження правої ділянки лобної частини та лівої гомілки він отримав під час обстрілу поблизу Попаснянського району Луганської області між 29 та 31 блокпостами.

 «Переїжджаючи до іншого блокпосту ми опинилися на відкритій ділянці траси і були з обох боків обстріляні противником із відстані приблизно 50 метрів. Звісно, ми давали відсіч, але за такої відстані були повністю у їхньому розпорядженні – це відчуття безпомічності є найбільш неприємним. На щастя всі залишилися живими, з військових тільки я отримав поранення», - із сумом згадує Сергій Наумов.

«Вперше відкривши очі після поранення та побачивши новий день розумієш, що дуже подорослішав, а відтак переосмислюєш всі життєві цінності», – ділиться Сергій.

Спочатку лікування офіцер проходив у Ізюмській районній лікарні, потім був переведений до військового шпиталю при МВС. За його словами, всі осколки, які були в гомілці дістали. Залишилися два в м’яких тканинах лобної частини, вони не заважають, але інколи на зміну погоди, відчувається біль. Реабілітацію військовий проходив протягом півроку. Згадує, як зайшовши до палати побратимів побачив десятки дитячих малюнків, тоді відчув радість, що про військових не забувають, бо ті малюнки, насправді, для них були світлом та неабиякою підтримкою. Наголошує, що саме робота, заняття спортом та піклування про сина найкраще вплинули на життєву адаптацію.

«Фізичне відновлення відбулося швидко, а от морально перелаштуватися вдалося трохи важче. Був період, - говорить військовослужбовець, - коли здригався навіть від каменя, який відскочив від машини, але час - найкращий лікар».

«Ігри Нескорених – це великий плюс для військових, які отримали травми, показати не тільки фізичну витривалість, але й непохитність волі, - переконаний Сергій. - А ще, під час змагань, помітив особливе натхнення до життя»

Досить часто виникають ситуації, коли людині треба зробити перший крок, але часто він виявляється не таким уже й легким. У цьому переконався і Сергій Наумов,  якому початок тренувань надав можливість перебороти себе та остаточно попрощатися з думками про жах війни.

«Спочатку я просто займався легкою атлетикою, потім додав інші вправи, згадав про боротьбу, заняття спортом досить стабілізували мій фізичний стан,  -  розповідає Сергій.  - Іграми Нескорених зацікавився коли в Академію надійшла відповідна телеграма. Дізнавшись про можливість взяти участь, відразу погодився. Серед перерахованих номінацій, ближче всього для мене була легка атлетика (біг на 400 м) та пауерліфтинг (жим лежачої штанги). Протягом двох місяців тренувався на базі Академії за так званою кросфітовою системою: біг 5-10 км, заняття на турніку та брусах».

Після подачі заявки на відкриті спортивні тестування та проходження лікарської комісії, яка засвідчила наявність травми, 24 березня 2018 року Сергій успішно пройшов тестування в Києві та перейшов до третього етапу змагань, а саме Національних Ігор Нескорених, які відбулися 12 травня. С. Наумов відмічає високий рівень організації змагань, помітно радіє й коли згадує про атмосферу, яка панувала на відборі.

«Хоча всі були з різних областей та різних структур, але виконували спільну справу, і саме цей братерський дух, підтримка, яка там існує й, сподіваюся, надалі існуватиме, надавали можливість почувати себе щасливим», - додає офіцер.

Незважаючи на дружню атмосферу, конкуренцію на змаганнях ніхто не відміняв. В деякий момент Сергій сумнівався, що може вибороти срібло, але допомогли жага до перемоги та спортивний інтерес.

 «Для мене кожен день - це доказ, що я можу зробити щось важливе для своїх рідних і близьких, не має кордонів у досягненні нових висот і заняття спортом, - впевнено говорить Сергій. - Головне – не втрачати віру в життя»

Сила особистості в умінні звільнити себе від тенет минулого та відкривши очі, впевненими кроками йти в майбутнє. Сергій Наумов, зіткнувшись з «сюрпризами» долі мав силу нескоритися. Допомогли в цьому не тільки фізична витривалість та стійка воля спортсмена, але й колектив в якому працює вже 16 років, а головне - любов та підтримка сина. Михайлику 9 років, разом вони відвідують тренажерний зал, разом захоплюються риболовлею та подорожують. Михайлик, як і його тато в дитинстві, відвідує спортивну секцію з футболу.

 «Він ще не розуміє дорослого життя, скажімо, я показую йому медаль з національного відбору: - Дивись, тато посів друге місце, а він каже, - тільки срібло, а чому не золото?»

Будемо сподіватися, що слова сина стануть найкращою мотивацією для Сергія Наумова, який не збирається зупинятися на досягнутому та планує взяти участь у відборі до Ігор Нескорених і в наступному році.

 

Довідка

У 2014 році спортивний світ сколихнула звістка про Ігри Нескорених (Invictus Games), ініційовані Принцом Гаррі в знак підтримки військовослужбовців та ветеранів, які брали участь у бойових діях та отримали травми і поранення. У серпні 2016 року Україна отримала офіційне запрошення взяти участь у Іграх Нескорених, які пройшли в 2017 році в Торонто. На своїх дебютних Іграх Нескорених українська збірна показала один із найкращих результатів серед інших 16 країн, завоювавши 14 медалей, 8 з яких – золоті. Цьогорічні Ігри Нескорених проходитимуть у вересні 2018 року в австралійському Сіднеї.

 

Фото надані героєм матеріалу

 

Альона Руденко

 

Оставить комментарий




ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения