Новости



16.11.2016  18 жовтня о 17.00 у Харківському ЛітМузеї відкривається виставка «Мустафа Джемілєв і українські шістдесятники


Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв став першим лауреатом Премії Солідарності ім.Леха Валенси, яку він отримав від президента Броніслава Коморовського 3 червня 2014 року.
«Присудження премії Мустафі Джемілєву польською державою стало символічним жестом визнання його боротьби за права свого народу у Криму та послідовної праці у сфері демократичного будування та поваги прав людини у світі».

Перші дії репресивної радянської машини Мустафа Джемілєв відчув на собі у піврічному віці, коли у 1944 році кримських татар було депортовано з Криму, перший судовий вирок отримав у 1966 році в Узбекистані. В Україні в той час тривала перша хвиля арештів української інтелігенції, що згодом буде названа «першим покосом» українського руху опору 1960-х – 1980-х років.

Для України в цей період широко актуалізується питання національної свободи. Наприкінці 1965 року український літературознавець Іван Дзюба пише знакову роботу «Інтернаціоналізм чи русифікація?», в якій переконливо доводить великодержавний шовінізм радянської національно-культурної політики: «А от ті. хто сьогодні сповідує подібне - поглинення багатьох націй "зразковою російською", - ті звуть це... марксизмом і комунізмом! […] Скажете, що сьогодні ніхто не проповідує поглинення націй, але - "злиття, зближення". […] Подивіться, як це "зближення" виглядає на практиці, і побачите те саме "поглинення"».

Зближення захисника прав кримських татар з українськими шістдесятниками відбулось у 1969 році, коли Мустафа Джемілєв разом із харків’янином Генріхом Алтуняном, киянином Леонідом Плющем увійшов до інтернаціональної Ініціативної групи із захисту прав людини в СРСР, створеної у Москві з ініціативи Петра Якіра та Віктора Красіна. У тому ж році Джемілєв знову був заарештований у одній справі з іншим українцем, генерал-майором Петром Григоренком, який виступив на захист прав кримськотатарського народу.

Із В’ячеславом Чорноволом Мустафа Джемілєв розпочав спілкування на початку 1980-х років, під час заслання в Якутії. На межі 1980-х – 1990-х років, коли кримські татари почали повертатись на Кримський півострів, а проект побудови національної автономії набув реальних рис, – відбулось зближення двох політиків – українського і кримськотатарського. Кримські татари підтримали політику В’ячеслава Чорновола і Народного Руху України. Так, на початках формування Незалежної української держави видавалось можливим об’єднання багатоетнічного населення України в єдину українську політичну націю на транснаціональних засадах.

На виставці через фотокартки та життєві історії представлено важкий шлях повернення Мустафи Джемілєва до Криму і новий початок його боротьби у 2014 році за анексовану Батьківщину. Сьогодні питання політичної нації для українських громадян знову стало вкрай актуальним. Яку відповідь ми знайдемо на це питання?

Сучасні політичні репресії з боку Росії примушують повернутись також до досвіду часів українського руху опору 1960-х – 1980-х років, з його відстоюванням національних прав і людської гідності, коли мистецтво стало в авангарді політичної думки. На виставці представлені матеріали, що демонструють боротьбу українців проти радянської системи у 1960-х – 1980-х роках, як от: мікротексти, написані в радянських тюрмах, самвидав і «тамвидав», таборова поезія тощо. Можливо, те, що сталось 50 років тому, дасть матеріали для кращого розуміння сьогодення.

Виставку організовано з ініціативи кримської групи харківського Євромайдану та особисто Олени Абіюк.
Матеріали по Мустафі Джемілєву надані Instytutem Polskim w Kijowie.
Матеріали українського руху опору 1960-х років підготовлені ЛітМузеєм.
Інформаційна та інша підтримка ГО «Інформаційно-аналітичний центр Євро Харків»

Вхід на відкриття виставки вільний.



З повагою,
Харківський літературний музей
вул. Багалія, 6 (колишня вул. Фрунзе,6)
Тел. для довідок: (057) 706 25 79.
https://www.facebook.com/groups/lit.museum/
http://vk.com/litmuzey_club








← Вернуться обратно