Свежий номер



Людська душа потребує краси...

Людська душа потребує краси...

Донедавна складалося враження, ніби розголос про родину Вакуленків — самобутніх українських майстрів народного мистецтва — більше поширюється за кордоном, ніж у ріднім краю. Їхніми творами пишаються художні галереї та приватні колекціонери не лише європейських країн, а й Сполучених Штатів Америки, Канади, Японії, Китаю… Натхненна праця трьох поколінь обдарованих митців уможливила, здавалося б, неймовірне: сьогодні щирі прихильники традиційного петриківського розпису є навіть там, де споконвіку сповідувалися зовсім інші естетичні засади (промовистий приклад — щойно названа Японія).

Как я попал на Уимблдон

Как я попал на Уимблдон

Мне очень повезло. Благодаря спонсорской поддержке Юрия Сапронова я провёл четыре дня в Лондоне на Уимблдоне. Об этом мечтают даже профессиональные теннисисты. И не всем удаётся осуществить подобную мечту. Если одной фразой — я вроде побывал в сказке…

Арт-фея харківської поезії

Арт-фея харківської поезії

Із Наталею Маринчак мене познайомив фейсбук. Багато спільних друзів, любов до української поезії і видатна родина  ось все, що я тоді знала про неї. Згодом увагу привернула активність Наталі з приводу народження проекту «Поетичні Сніданки з Наталкою Маринчак». «Цікава концепція», — подумала я і забула. Але фейсбук продовжив нагадувати і запрошувати на поетичні заходи Наталі. Коли я нарешті добралася до чергового (здається, п’ятого) «Поетичного сніданку», це був уже відлагоджений успішний захід із певним колом інтелектуалів–поціновувачів гарної харківської поезії. Після того було ще спілкування, яке, проте, не зменшило кількості питань. Загадкова Наталка Маринчак вражає енергійністю та щирістю, заворожує різнобарвними інтонаціями голосу і красою рухів. Вона пише поезію, що може бути як ліками, так і зброєю. Наступного разу ми зустрілися на поетичній вечірці в «Bongoeventbar», і тоді я нарешті змогла запитати у харківської поетки про те, що мене найбільше цікавить в її бурхливій діяльності. Під час нашого спілкування Наталя Маринчак розповіла про нові проекти, мову, яка є зброєю, і поезію, що творить диво. 

Українські реформи з львівським колоритом

Українські реформи з львівським колоритом

Процес реформування соціально-економічних сфер суспільства та органів державної влади України є настільки строкатим, що досить часто звичайні громадяни плутаються у кількості реформ, а особливо - в їхній значущості. Скажімо, що є спільного між військовою справою, процвітаючим підприємством та процесом децентралізації? Відповісти важко, думати ще важче, а от побачити і переконатися цілком можливо. Що й зробили журналісти зі східних та центральних областей України під час прес-туру Львівщиною, який організували Харківський прес-клуб та Прес-клуб Львів у рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».

Елизавета Авочарова: «Любовь, творчество, музыка —на этом строится моя работа»

Елизавета Авочарова: «Любовь, творчество, музыка —на этом строится моя работа»

Театр песни Елизаветы Авочаровой на базе Харьковской средней специализированной музыкальной школы-интерната существует с 2012 года. За неполные шесть лет в театре раскрывали свои таланты, совершенствовались и формировали вкус к музыке более двухсот участников в возрасте до 16 лет.Уже совсем скоро юные артисты порадуют харьковскую публику новым мюзиклом «В поисках счастья». О творчестве, музыкальных постановках и планах, которым суждено воплотиться в жизнь, беседуем с дипломанткой международных конкурсов, заведующей отделом камерного ансамбля ХССМШИ, обладательницей титула «Женщина года» в номинации «Искусство», пианисткой ивдохновительницей театра Елизаветой Авочаровой.