Угода мерів: як європейська ініціатива може змінити українські міста


Анна Семенюк
21.11.2017



 

Енергозбереження, енергоефективність та екологічність – поняття, які зараз дуже часто зустрічаються у медіапросторі та дійсно починають перетворюватися на реальні дії. І якщо про системність у цій сфері на державному рівні поки говорити,  все-таки, зарано, місцеві органи влади всерйоз задумуються над питаннями збереження енергії та починають впроваджувати ефективні ініціативи.

 

Одна із них, – Угода мерів, що об’єднує європейські місцеві муніципалітети. Це – ініціатива Європейської Комісії. Підписанти Угоди мерів беруть на себе добровільні зобов"язання впровадити вимоги ЄС щодо скорочення викидів CO2 щонайменше на 20% через реалізацію  енергоощадних заходів та поширення використання поновлюваних джерел енергії. Підписантами Угоди можуть бути будь-які місцеві органи влади із  країн Східного партнерства та Центральної Азії. До Угоди долучаються і невеликі містечка, і мегаполіси. В Україні наразі нараховується близько 120 міст, що підписали Угоду. Серед них – Ужгород, який приєднався до цієї  європейської ініціативи у липні 2016 року і взяв на себе зобов’язання скоротити викиди вуглекислого газу на 30% до 2030 року. Які кроки має зробити місто для того, аби наблизитись до європейських вимог?  

 

Як розповідає керівник РМЕО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосячнук,  у липні цього року в Ужгороді була створена робоча група, укладена угода з експертом і наразі місто розробляє свій План дій зі сталого енергетичного розвитку. Головне «домашнє завдання» Ужгорода, відповідно до підписаної Угоди, – до 2030 року  скоротити викиди вуглекислого газу на 30%. І План дій зі сталого енергетичного розвитку включатиме кроки для кожного наступного року і заходи, які мають бути зроблені, аби досягти потрібного результату.

 

Еколог називає чотири основні складові Плану дій. «Перше – це енергозбереження. Фактично, місто бере на себе розробку ПДСЕР, а це –  стратегічний документ, що визначає, як місто буде розвиватися у сфері енергетики. Друге – це  впровадження системи муніципального енергоменеджменту. В Ужгороді її уже впроваджено і це на Закарпатті поки єдине місто, де ця система реально запрацювала, бо без постійного моніторингу енерговитрат, неможливого говорити про енергозбереження. Ця система дозволяє одразу досить серйозно скоротити викиди СО2. Тобто, вже у перші роки ми очікуємо на значне скорочення викидів вуглекислого газу завдяки тому, що почне працювати система муніципального енергоменеджементу.  Третє – популяризація енрегозбереження серед населення. Для цього місто проводитиме Дні сталої енергії.  Ми як громадська організація будемо долучатися до цього.  Четверте – кліматична складова, до цього ПДСЕРу має бути розділ щодо адаптації до змін клімату. Це основні чотири речі, які має зробити наше місто», – розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук.  Окрім, основних чотирьох складових Плану дій зі сталого енергетичного розвитку, еколог  називає ще одну дуже актуальну для Ужгорода та й багатьох інших українських міст проблему – транспорт, який «забезпечує» дуже велику частину шкідливих викидів у повітря: «В Ужгороді  досить погано налагоджена система громадського транспорту, крім того –  засилля приватного транспорту у місті. У нас немає муніципального транспорту, а мережа громадського транспорту залишає бажати кращого. Маю на увазі не тільки автобуси, а й таксі зокрема. Якщо налагодити цей сектор, ми зможемо сильно скоротити використання приватного транспорту у місті.  Відповідно, зменшити відсоток викидів також», – запевняє Оксана Станкевич-Волосянчук. 

 

Загалом планується, що проект Плану дій сталого енергетичного розвитку для Ужгорода буде готовий уже в кінці грудня, а на січень планується його розгляд Ужгородською міськрадою. Загалом, міська влада в Ужгороді досить активно розвиває роботу в цьому напрямку. «Після завершення написання Плану дій сталого енергетичного розвитку міста проект буде винесено на обговорення мешканців та на розгляд сесії міської ради. Після погодження Плану дій депутатським корпусом та Європейською комісією, втілення Плану передбачається через Програму енергозбереження та енергоефективності міста Ужгород, яка винесена на розгляд найближчої сесії», – коментує мер Ужгорода Богдан Андріїв.

 

 

А Харків переймає досвід лідера серед німецьких міст - міста Нюрнберга - щодо впровадження енергоефективних технологій і зниження викидів вуглецю. Про це повідомив Ігор Терехов, перший заступник міського голови. Сьогодні місто проводить низку заходів щодо енергетичної модернізації соціальних та інфраструктурних об"єктів при експертній допомозі GIZ та фахівців із міста побратима Нюрнберга. У рамках такої співпраці і, зважаючи на те, що Харків і Нюрнберг беруть участь у Європейській угоді мерів, ведеться робота над муніципальним проектом з двостороннього обміну досвідом з підготовки Плану дій сталого енергетичного розвитку і клімату міста Харкова до 2030 року і реєстру викидів СО2. Ігор Терехов зазначив, що з 2009 року Нюрнбергу в рамках реалізації цього плану вдалося скоротити викиди вуглецю на 45%, споживання електроенергії - на 24%, води - на 44%. Міська рада дуже докладно вивчає цей досвід міста-побратима і реалізує власні проекти. Вже завершена енергомодернізація школи №153 в Новобаварському районі, розпочата реконструкція басейнового комплексу з установкою сонячних батарей для підігріву води в одному з дитячих садків.

Залишається сподіватися, що  міста-підписанти Угоди, активно та результативно виконуватимуть взяті на себе зобов’язання, що, у свою чергу, призведе до якісних змін у сфері розвитку міст в енергетичному напрямку та сприятиме ефективному використанню ресурсів.

 

Анна Семенюк

Візуалізація Ярини Денисюк,

Матеріал підготовано в рамках проекту «Просування реформ в регіони» Програма Європейського Союзу «Підтримка громадянського суспільства в Україні».

 

 




← Вернуться обратно



Оставить комментарий


 


ФИО *
Контактные телефоны
Текст сообщения *
Ваш e-mail *
captcha

Поля, отмеченные *, являются обязательными для заполнения