Наталья Коваль:  «Ещё не все романсы спеты…»

Наталья Коваль: «Ещё не все романсы спеты…»


Постоянные зрители Харьковского академического театра музыкальной комедии хорошо знают и давно успели полюбить обаятельную обладательницу чудесного лирического сопрано, солистку Наталью Коваль. В текущем репертуаре театра у неё свыше двадцати ролей. Её героини — представительницы разных времён, народов, социальных слоёв. Все они поющие, танцующие и по-человечески интересны зрителям как живые люди, даже если это сказочные персонажи. А не так давно харьковчане получили возможность открыть для себя ещё одну грань дарования Натальи — узнали её как исполнительницу романсов. 14 июня ожидается уже четвёртый концерт певицы в органном зале областной филармонии. А разговор наш состоялся вскоре после третьего из упомянутых концертов — под названием «Весенний вальс».

 

Последние новости

Актуально

Театр «Воробушек»: «Глядачів треба виховувати якісним гумором…»

Театр «Воробушек»: «Глядачів треба виховувати якісним гумором…»

Що б там не говорили скептики, але Харків можна по праву назвати театральною столицею України.  Якщо говорити про державні  театри, то їх в Харкові шість, але коли ми згадаємо молодіжні або їх ще називають незалежні театри - тут доведеться порахувати, адже за останніми підрахунками в Харкові їх близько сорока. Головна специфіка таких театрів – дивувати. Тому, зазвичай, і квитки на їх вистави розкуповуються швидше. Бо глядач, а особливо молодий, став наче «манірна дівиця», йому вже мало старих добрих вистав про добро і зло (хоча класика й житиме вічно), він іде за, так би мовити, театральним екшеном, і тут між театралами виникає справжня конкуренція. Виникає питання, як не тільки втриматися у вихорі новітнього театрального життя, а й зробити так, щоб тебе полюбили?   Губернії радо підказали відповідь троє акторів із інародного театру абсурду «Воробушек». Актори під час кожної вистави розгвинчують стереотипи, показуючи людям, наче в кривому дзеркалі через абсурд їхнє реальне життя, і ніяких махінацій зі світосприйняттям, лише стовідсоткова самовіддача та чимала порція якісного гумору.

Людська душа потребує краси...

Людська душа потребує краси...

Донедавна складалося враження, ніби розголос про родину Вакуленків — самобутніх українських майстрів народного мистецтва — більше поширюється за кордоном, ніж у ріднім краю. Їхніми творами пишаються художні галереї та приватні колекціонери не лише європейських країн, а й Сполучених Штатів Америки, Канади, Японії, Китаю… Натхненна праця трьох поколінь обдарованих митців уможливила, здавалося б, неймовірне: сьогодні щирі прихильники традиційного петриківського розпису є навіть там, де споконвіку сповідувалися зовсім інші естетичні засади (промовистий приклад — щойно названа Японія).

Как я попал на Уимблдон

Как я попал на Уимблдон

Мне очень повезло. Благодаря спонсорской поддержке Юрия Сапронова я провёл четыре дня в Лондоне на Уимблдоне. Об этом мечтают даже профессиональные теннисисты. И не всем удаётся осуществить подобную мечту. Если одной фразой — я вроде побывал в сказке…

Арт-фея харківської поезії

Арт-фея харківської поезії

Із Наталею Маринчак мене познайомив фейсбук. Багато спільних друзів, любов до української поезії і видатна родина  ось все, що я тоді знала про неї. Згодом увагу привернула активність Наталі з приводу народження проекту «Поетичні Сніданки з Наталкою Маринчак». «Цікава концепція», — подумала я і забула. Але фейсбук продовжив нагадувати і запрошувати на поетичні заходи Наталі. Коли я нарешті добралася до чергового (здається, п’ятого) «Поетичного сніданку», це був уже відлагоджений успішний захід із певним колом інтелектуалів–поціновувачів гарної харківської поезії. Після того було ще спілкування, яке, проте, не зменшило кількості питань. Загадкова Наталка Маринчак вражає енергійністю та щирістю, заворожує різнобарвними інтонаціями голосу і красою рухів. Вона пише поезію, що може бути як ліками, так і зброєю. Наступного разу ми зустрілися на поетичній вечірці в «Bongoeventbar», і тоді я нарешті змогла запитати у харківської поетки про те, що мене найбільше цікавить в її бурхливій діяльності. Під час нашого спілкування Наталя Маринчак розповіла про нові проекти, мову, яка є зброєю, і поезію, що творить диво. 

Українські реформи з львівським колоритом

Українські реформи з львівським колоритом

Процес реформування соціально-економічних сфер суспільства та органів державної влади України є настільки строкатим, що досить часто звичайні громадяни плутаються у кількості реформ, а особливо - в їхній значущості. Скажімо, що є спільного між військовою справою, процвітаючим підприємством та процесом децентралізації? Відповісти важко, думати ще важче, а от побачити і переконатися цілком можливо. Що й зробили журналісти зі східних та центральних областей України під час прес-туру Львівщиною, який організували Харківський прес-клуб та Прес-клуб Львів у рамках проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».